ПРОБЛЕМИ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ МІСЦЕВОГО ГІПЕРТЕНЗІЙНОГО ІШЕМІЧНОГО СИНДРОМУ

Інститут травматології та ортопедії АМН України, Киев. Страфун С.С., Ткач А. В., Долгополов О.В.

Проблемы диагностики и лечения местного гипертензионного ишемического синдрома.

С.С. Страфун, Ткач А. В., А.В.Долгополов

     Работа посвящена проблемам диагностики и лечения местного гипертензионного ишемического синдрома у 26 пациентов с данным заболеванием. Представлена вся гамма клинико-инструментальних исследований ранних симптомов посттравматической ишемии. Среди инструментальных методов исследования наибольшую ценность представляет инвазивное исследование подфасциального давлении, аэронные пробы и доплерография сосудов.

     При оценки результатов лечения МГИСс использованием фасциотомии и без неё,  можно достоверно сказать, что после фасциотомии ишемическая контрактура развивается в 1,7 раз реже ( 2,4 случая ишемической контрактуры при  4,0 случаях её отсутствия  (р < 0,05).

Ключевые слова: местный гипертензионный ишемический синдром, ишемия, подфасциальное давлении, аэронные пробы.

Подробнее...

.....

 

Клинические проявления нарушений репаративного остеогенеза

у пациентов с ишемическими контрактурами конечностей

ГУ «Институт травматологии и ортопедии АМН Украины»

С.С. Страфун, А.Т. Бруско, А.В. Долгополов, А.В. Чкалов

В работе проанализированы клинические проявления нарушений послетравматического репаративного остеогенеза у 89 пациентов с ишемическими контрактурами верхних (33 (37,1 %) пациентов) и нижних конечностей (56 (62,9 %) пациентов) у которых в анамнезе были переломы различных локализацией и компартмент-синдром разной степени тяжести. Определение массива пациентов с данной патологией позволило сделать заключение, что наиболее распространёнными нозологическими формами при данной патологии есть, ложные суставы и гнойно-некротические осложнения. Проведенный статистический анализ выявил наиболее тесную прямую корреляционную связь между увеличением степени тяжести ишемической контрактуры верхней и нижней конечности и возникновением гнойно-некротических осложнений (коэффициент корреляции 0,314 и 0,684 соответственно).

Ключевые слова: ишемия, репаративный остеогенез, компартмент-синдром, остеосинтез.

Подробнее...

...

ИСПОЛЬЗОВАНИЕ СВОБОДНОЙ И НЕ СВОБОДНОЙ ПЕРЕСАДКИ

m. latissimus dorsi ПАЦИЕНТАМ С ИШЕМИЧЕСКОЙ КОНТРАКТУРОЙ ФОЛЬКМАНА

ВЕРХНЕЙ КОНЕЧНОСТИ ТЯЖЁЛОЙ СТЕНИ

Страфун С.С., Куринной І.Н., Гайко О.Г., Долгополов А.В.

В работе проанализированы результаты эффективности оперативного лечения  23 пациентов с тяжёлой степенью контрактуры Фолькмана верхней конечности с использованием свободной та несвободной пересадки m. latissimus dorsi. Была разработана тактика и показания для свободной та несвободной пересадки m. latissimus dorsi. Оценку конечных функциональных  результатов оперативного лечения проводили по системе оценки функции верхней конечности AAOS в модификации Куринного И.Н. (1996).  Анализ  данных показал, что из 23 прооперированных пациентов выбранных клинических групп был достигнут прирост функции ишемизированой верхней конечности около 30 %, что в значительной степени медико-социально адаптировало эту сверхтяжёлую категорию пациентов.

       Ключевые слова: пересадка m. latissimus dorsi, ишемическая контрактура Фолькмана, восстановление функций верхней конечности.

Подробнее...

 

.....

 

ВІДНОВЛЕННЯ ФУНКЦІЇ СТОПИ У ПАЦІЄНТІВ З ПОСТТРАВМАТИЧНОЮ

ІШЕМІЄЮ ТА УШКОДЖЕННЯМ ПЕРИФЕРИЧНИХ НЕРВІВ НИЖНЬОЇ КІНЦІВКИ

Страфун С.С., Гайович В.В., Долгополов О.В.

ДУ «Інститут травматології та ортопедії АМН України»

Ішемічна контрактура стопи (ІКС),  є тим захворюванням, що порушує функцію, як окремих відділів так і стопи в цілому. Згідно літературних даних у близько 70 % випадків ішемічна контрактура стопи супроводжується ушкодженням периферичних нервів у вигляді компресійно-ішемічних нейропатій у межах ушкоджених ішемією кістково-фасціальних футлярів та безпосереднім післятравматичним ушкодженням нервів гомілки. Оперативне лікування по відновленню функції стопи відбувається у терміни близько 9 місяців після травми, що є  початком резидуального періода ІКС. Однак, цей термін є критичним для регенерації нервів ішемізованої кінцівки. Звідки, постає питання термінів і методик їх відновлення. Дійсно, якщо при повному пошкоджені нерву не виникає сумнівів про доцільність виконання його шва або пластики щонайраніше, то уразі компресії нерва постають питання про об’єм виконання невролізу:

-  на якому протязі ?

-  виконувати ендоневроліз чи ні ?

- замість невролізу виконати резекцію нерва  з подальшої пластикою у межах ушкодженого ішемією кістково-фасціального футляру ? Остаточних показань немає.

Цей комплекс проблем робить актуальним заміщення втраченої функції стопи, шляхом транспозиції, подовження задньої групи м’язів гомілки, тенодезування гомілково-ступневого суглоба, капсулотомії, мобілізації гомілково-ступневого та підтараного суглобів. Однак, терміни виконання вищезазначених оперативних втручань та їхній об’єм теж лишається невизначеним. Проте відомо, що для встановлення показань до реконструктивно-відновного лікування ІКС використовують клініко-інструментальну оцінку з урахуванням функціональних втрат ішемізованої кінцівки. При оцінці функції стопи у світі найчастіше, користуються  100- бальною шкалою, запропонованою у 1994 році H. B. Kitaoka (шкала AOFAS). За допомогою цієї шкали з’ясовують функцію стопи в цілому  та по окремих відділах: пальців, плесно-фалангових суглобів, середнього відділу та гомілково-ступневого суглоба.

 Поряд із функціональною діагностикою, особлива увага надається електрофізіологічним та ультрасонографічним дослідженням з метою визначення можливості відновлення втраченої функції ішемізованих м’язів.

Наш досвід лікування цієї важкої категорії пацієнтів, дозволяє стверджувати, що оцінка клінічної картини ІКС з ушкодженням периферичних нервів, поряд із визначенням її функції, дозволяє деталізувати діагноз, отже вірно планувати реконструктивно-відновне лікування.

Мета роботи: проаналізувати функціональні результати відновлення функції стопи у пацієнтів з ішемічною контрактурою та пошкодженням периферичних нервів на рівні гомілки.

Ключові слова: діагностика, місцевий гіпертензійний ішемічний синдром, ішемія, контрактура Фолькмана, стопа.

Подробнее...

.....

МОБІЛІЗАЦІЯ КОЛІННОГО СУГЛОБА У ХВОРИХ З ПОСТРАВМАТИЧНОЮ ІШЕМІЧНОЮ КОНТРАКТУРОЮ.

Долгополов О.В.

ДУ «Національний інститут травматології та ортопедії АМН України»

 Вступ. Аналіз літературних даних щодо проблеми лікування постравматичної ішемії нижньої кінцівки виявив, що більшість публікацій присвячена оперативному лікуванню ішемічної контрактури стопи [12, 15]. Проте Hoover T.J.,  Siefert J.A. (2000) вказують на наявність згинально-розгинальних контрактур колінного суглоба у близько 18 % пацієнтів з посттравматичною ішемією нижньої кінцівки. При вивчені етіопатогенеза виникнення контрактури колінного суглоба можливо видалити декілька чинників. Контрактура виникає внаслідок анатомічних порушень при наявності внутришньосуглобових багатоуламкових переломів ділянки колінного суглоба, а також постіммобілізаціні контрактури. З точки зору постравматичної ішемії більш цікавими є хворі у яких контрактура колінного суглоба, виникла через розвиток дегенеративно-дистрофічних процесів, внаслідок місцевого гіпертензійного ішемічного синдрому (МГІС). У цих пацієнтів виникнення згинальної контрактури колінного суглоба пов’язано з рубцевим переродженнм литково-камбаловидного комплексу [4]. Однак Wallace M. (2011),у своїх післяопераційних спостереженнях вказує, що після виконання тенотомії m.gastrocnemiusу 12 % пацієнтів лишалась згинально-розгинальна контрактура колінного суглоба у межах 300, тобто був присутній;артрогений компанент [17].

У формуванні розгинальної контрактури колінного суглоба провідну роль грає  рубцеве переродження центральної порції m.guadriceps femoris, частіше при переломі стегнової кістки та розвитком місцевого гіпертензійного ішемічного синдрому у передньому кістково-фіброзному футлярі стегна [14].

Спираючись на власний досвід лікування пацієнтів з постравматичною ішемією нижньої кінцівки, зазначимо, що у багатьох хворих не вдається отримати повний обсяг рухів колінного суглоба без усунення суглобового компоненту контрактури. Саме лікуванню таких випадків і присвячена наша робота.

  Мета роботи – покращити лікування пацієнтів з постравматичною ішемією нижньої кінцівки шляхом розробки нових підходів до мобілізації колінного суглоба.

Подробнее...

 

Травма передней крестообразной связки

Повреждение передней крестообразной связки коленного сустава

Долгополов  А.В.

ДУ "Институт травматологии и ортопедии НАМН Украины"

Передняя крестообразная связка обеспечивает стабильность коленного сустава в передне-заднем и внутреннем (медиальном) направлении, являясь при этом одним из главных внутрисуставных стабилизаторов коленного сустава.

Механизм повреждения передней крестообразной связки. Разрывы передней крестообразной связки возникают при ротационных (круговых) движениях колена при фиксированной стопе. Ярким примером такой травмы, может быть падение при катании на горных лыжах, так при падении горнолыжный ботинок не отстегивается, стопа остается в фиксированном положении, а колено совершает ротационное движение. Другой причиной травмы является боковой удар в колено, что часто бывает в контрактных видах спорта (футбол, баскетбол, волейбол) и при ДТП.

Подробнее...