Пошкодження сухожилків ротаторної манжети плеча: клініка, діагностика та лікування
Ротаторна манжета плеча — це анатомічне функціональне утворення, яке складається з сухожилків чотирьох м’язів: надостьового, підостьового, підлопаткового та малого круглого м’яза (mm. suprаspinatus, infraspinаtus, teres minor, subscapulаris), які кріпляться до голівки плечової кістки та забезпечують рухи в плечовому суглобі. Пошкодженням ротаторної манжети плеча можна вважати розрив одного із сухожилків, які входять до її складу. Найчастіше пошкодження ротаторної манжети плеча трапляється в результаті травми. У людей похилого віку це може бути внаслідок незначної травми, такої як падіння на руку або різкий рух. У молодих пацієнтів розрив ротаторної манжети плеча є наслідком високоенергетичної травми, як приклад – ДТП. На другому місці серед причин пошкодження ротаторної манжети плеча є постійна (хронічна) травматизація сухожилків, характерна для пацієнтів, професійна діяльність яких пов’язана з тяжкими фізичними навантаженнями. На третьому місці є самовільні пошкодження, яким, як правило, передує період дегенеративно-дистрофічних змін – генетична схильність, недостатність простору між голівкою плечової кістки і акроміальним відростком лопатки, гачкоподібна форма акроміального відростка лопатки, що призводить до постійного тертя і травмуванню сухожилків.
Симптоми
Розрив ротаторної манжети плеча супроводжується різким приступом болю, який локалізується в ділянці плечового суглоба та навколо нього. Біль нерідко має іррадіюючий характер та може віддавати в шию або кисть. Характерним симптомом може бути посилення больового відчуття при спробі рухів в плечовому суглобі. Наприклад, при розриві сухожилка надостьового м’яза біль посилюється при відведенні верхньої кінцівки вбік. Якщо рухи в плечовому суглобі можливі, але супроводжується больовим синдромом – це свідчить про часткове пошкодження сухожилків ротаторної манжети плеча. Отже, якщо у Вас є один з наступних симптомів, необхідно звернуться на консультацію до лікаря ортопеда-травматолога:
Обстеження
Для встановлення пошкодження (розриву) сухожилків ротаторної манжети плеча лікар проводить комплекс клініко-інструментальних тестів для постановки діагнозу:
Анамнез травми або захворювання. Лікарю необхідно провести опитування та встановити обставини, за яких з’явились больові відчуття в плечі, визначити, як давно пацієнт відчуває дискомфорт та коли сталася травма плеча.
Першим кроком діагностичного алгоритму пошкоджень ротаторної манжети плеча є проведення огляду пацієнта: пальпація, мануальне тестування м’язів з проведенням специфічних тестів, під час яких можна виявити виразність больового синдрому та ступінь обмеження рухів в плечовому суглобі. Зазвичай, повношаровий розрив сухожилків ротаторної манжети плеча має типові симптоми, тому діагностика не викликає труднощів, однак ефективність клінічної діагностики складає 28%, тому на підставі клінічного огляду ставиться лише попередній діагноз і пацієнт на додаткові обстеження.
Рентгенографія є обов’язковим методом дослідження при травмі плечового суглоба для виключення кісткової патології (перелом, вивих, дегенератвино-дистрофічні захворювання).
Ультразвукова діагностика є етапом діагностики пошкодження сухожилків ротаторної манжети плеча. На його якість суттєво впливає дотримання стандартизованого підходу до дослідження. Ефективність даного методу дослідження складає 80%.
«Золотим стандартом» в діагностиці патології плечового суглоба є МРТ дослідження, яке проводиться на томографі з магнітною індукцією не менше 1.5 Тесла та дає змогу визначити всі структури плечового суглоба.
Показання до оперативного лікування:
— повний розрив сухожилків ротаторної манжети плеча, який повністю унеможливлює рухи в плечовому суглобі та супроводжується больовим синдромом;
— частковий розрив сухожилків ротаторної манжети плеча, при якому рухи в плечі обмежені частково та супроводжуються больовим синдромом;
— якщо консервативне лікування не принесло зменшення больового синдрому та не покращило функцію плечового суглоба.
Лікування
Лікування часткових або повношарових розривів ротаторної манжети плеча потребують якомога швидшого оперативного втручання, щоб максимально відновити рухову функцію плечового суглоба. Консервативне лікування (мазі, таблетки, порошки, компреси, блокади з гормональними препаратами) є лише симптоматичним. Воно здатне тимчасово зменшити больовий синдром, але неспроможне відновити повноцінну функцію плеча.
Артроскопічний шов сухожилків ротаторної манжети плеча на сьогодніє найбільш прогресивним методом оперативного лікування. Проводиться дане втручання з застосуванням сучасного анестезіологічного супроводу, мультімодальної анестезії – поєднання загального наркозу з місцевою блокадою. Операція виконується без розрізу, шляхом здійснення проколів розміром до 1 см, через які вводиться артроскоп (оптика), завдяки чому хірург бачить чітку картину внутрішнього простору плечового суглоба. Зображення транслюється на екран, дивлячись на який хірург проводить всі необхідні маніпуляції. В процесі хірургічного втручання пошкоджений сухожилок фіксують до місця його анатомічного кріплення. Всі нежиттєздатні тканини, які піддались дегенерації, видаляють, освіжають місце кріплення сухожилка до кісткової тканини голівки плечової кістки. Для кріплення сухожилка використовують кісткові анкери (якорі) – титанові, поліетиленові (PEEK), біодеградуючі (розчинні) та нитяні, які занурюють у кісткову тканину і за допомогою надміцного шовного матеріалу, яким прошивається сухожилок, підтягують до кістки та фіксують вузловими швами. Таким чином, шви утримують сухожилок біля кістки до повного зрощення з кістковою тканиною. Операція закінчується фіксацією та знерухомленням верхньої кінцівки спеціалізованим пристроєм з клиновидною подушкою – це дасть тканинам можливість відновитись після операції. Хірургічне втручання, проведене таким способом, забезпечує швидке загоєння, оскільки тканини, які оточують суглоб, практично не травмуються в процесі доступу, що прискорює реабілітаційне лікування.
Реабілітація
Реабілітаційне лікування після оперативного втручання займає від 3 до 9 місяців. Це не означає, що пацієнт носить гіпсову пов’язку весь цей час. На сьогодні існують сучасні пов’язки із високоякісної тканини, якими проводиться постійна фіксація прооперованої кінцівки протягом 5 тижнів. Після цього пацієнт проходить плановий огляд та направляється до лікаря-реабілітолога для подальшого відновного лікування. Контрольний огляд проводиться через 3 місяці з дня оперативного втручання – в даний період пацієнт досягає майже повного об’єму рухів в плечовому суглобі. На цьому етапі дозволяється закачування м’язів плеча та надпліччя гантелями 1-3 кілограми, плавання в басейні. Наступний контрольний огляд проводиться через 6 місяців з дня оперативного лікування. В даний період пацієнт досягає максимального об’єму рухів в плечовому суглобі, йому дозволяються заняття в спортзалі та фітнес клубі. Повноцінне фізичне навантаження на прооперовану кінцівку дозволяється через 9 місяців з дня оперативного втручання.
Розрив ротаторної манжети плеча супроводжується різким приступом болю, який локалізується в ділянці плечового суглоба та навколо нього. Біль нерідко має іррадіюючий характер та може віддавати в шию або кисть. Характерним симптомом може бути посилення больового відчуття при спробі рухів в плечовому суглобі. Наприклад, при розриві сухожилка надостьового м’яза біль посилюється при відведенні верхньої кінцівки вбік. Якщо рухи в плечовому суглобі можливі, але супроводжується больовим синдромом – це свідчить про часткове пошкодження сухожилків ротаторної манжети плеча. Отже, якщо у Вас є один з наступних симптомів, необхідно звернуться на консультацію до лікаря ортопеда-травматолога:
- Рухи в плечовому суглобі супроводжуються больовими відчуттями.
- При рухах плеча відчуваються звукові феномени.
- Неможливість відведення руки вбік, вперед або заведення за спину.
Обстеження
Для встановлення пошкодження (розриву) сухожилків ротаторної манжети плеча лікар проводить комплекс клініко-інструментальних тестів для постановки діагнозу:
Анамнез травми або захворювання. Лікарю необхідно провести опитування та встановити обставини, за яких з’явились больові відчуття в плечі, визначити, як давно пацієнт відчуває дискомфорт та коли сталася травма плеча.
Першим кроком діагностичного алгоритму пошкоджень ротаторної манжети плеча є проведення огляду пацієнта: пальпація, мануальне тестування м’язів з проведенням специфічних тестів, під час яких можна виявити виразність больового синдрому та ступінь обмеження рухів в плечовому суглобі. Зазвичай, повношаровий розрив сухожилків ротаторної манжети плеча має типові симптоми, тому діагностика не викликає труднощів, однак ефективність клінічної діагностики складає 28%, тому на підставі клінічного огляду ставиться лише попередній діагноз і пацієнт на додаткові обстеження.
Рентгенографія є обов’язковим методом дослідження при травмі плечового суглоба для виключення кісткової патології (перелом, вивих, дегенератвино-дистрофічні захворювання).
Ультразвукова діагностика є етапом діагностики пошкодження сухожилків ротаторної манжети плеча. На його якість суттєво впливає дотримання стандартизованого підходу до дослідження. Ефективність даного методу дослідження складає 80%.
«Золотим стандартом» в діагностиці патології плечового суглоба є МРТ дослідження, яке проводиться на томографі з магнітною індукцією не менше 1.5 Тесла та дає змогу визначити всі структури плечового суглоба.
Показання до оперативного лікування:
— повний розрив сухожилків ротаторної манжети плеча, який повністю унеможливлює рухи в плечовому суглобі та супроводжується больовим синдромом;
— частковий розрив сухожилків ротаторної манжети плеча, при якому рухи в плечі обмежені частково та супроводжуються больовим синдромом;
— якщо консервативне лікування не принесло зменшення больового синдрому та не покращило функцію плечового суглоба.
Лікування
Лікування часткових або повношарових розривів ротаторної манжети плеча потребують якомога швидшого оперативного втручання, щоб максимально відновити рухову функцію плечового суглоба. Консервативне лікування (мазі, таблетки, порошки, компреси, блокади з гормональними препаратами) є лише симптоматичним. Воно здатне тимчасово зменшити больовий синдром, але неспроможне відновити повноцінну функцію плеча.
Артроскопічний шов сухожилків ротаторної манжети плеча на сьогодніє найбільш прогресивним методом оперативного лікування. Проводиться дане втручання з застосуванням сучасного анестезіологічного супроводу, мультімодальної анестезії – поєднання загального наркозу з місцевою блокадою. Операція виконується без розрізу, шляхом здійснення проколів розміром до 1 см, через які вводиться артроскоп (оптика), завдяки чому хірург бачить чітку картину внутрішнього простору плечового суглоба. Зображення транслюється на екран, дивлячись на який хірург проводить всі необхідні маніпуляції. В процесі хірургічного втручання пошкоджений сухожилок фіксують до місця його анатомічного кріплення. Всі нежиттєздатні тканини, які піддались дегенерації, видаляють, освіжають місце кріплення сухожилка до кісткової тканини голівки плечової кістки. Для кріплення сухожилка використовують кісткові анкери (якорі) – титанові, поліетиленові (PEEK), біодеградуючі (розчинні) та нитяні, які занурюють у кісткову тканину і за допомогою надміцного шовного матеріалу, яким прошивається сухожилок, підтягують до кістки та фіксують вузловими швами. Таким чином, шви утримують сухожилок біля кістки до повного зрощення з кістковою тканиною. Операція закінчується фіксацією та знерухомленням верхньої кінцівки спеціалізованим пристроєм з клиновидною подушкою – це дасть тканинам можливість відновитись після операції. Хірургічне втручання, проведене таким способом, забезпечує швидке загоєння, оскільки тканини, які оточують суглоб, практично не травмуються в процесі доступу, що прискорює реабілітаційне лікування.
Реабілітація
Реабілітаційне лікування після оперативного втручання займає від 3 до 9 місяців. Це не означає, що пацієнт носить гіпсову пов’язку весь цей час. На сьогодні існують сучасні пов’язки із високоякісної тканини, якими проводиться постійна фіксація прооперованої кінцівки протягом 5 тижнів. Після цього пацієнт проходить плановий огляд та направляється до лікаря-реабілітолога для подальшого відновного лікування. Контрольний огляд проводиться через 3 місяці з дня оперативного втручання – в даний період пацієнт досягає майже повного об’єму рухів в плечовому суглобі. На цьому етапі дозволяється закачування м’язів плеча та надпліччя гантелями 1-3 кілограми, плавання в басейні. Наступний контрольний огляд проводиться через 6 місяців з дня оперативного лікування. В даний період пацієнт досягає максимального об’єму рухів в плечовому суглобі, йому дозволяються заняття в спортзалі та фітнес клубі. Повноцінне фізичне навантаження на прооперовану кінцівку дозволяється через 9 місяців з дня оперативного втручання.
Анонс новин, подій, публікацій
